12. На одному диханні

Команда: “Фігурні”
Автор: Олена Фігурна

Вдих…

прокидаюсь зі сходом сонця у Вінниці
дозакидую речі, защібаю рюкзак, таксі, вокзал, потяг, сон
Львів!
купуємо путівник, пішки на площу
довго-довго їдемо, але під кінець всі живчиками біжимо на місце ночівлі
ніч – 1 секунда
аптечка, бафи, шкарпетки, карти, точки, швидкісне ламінування, мотання ніжок пластирем, ще не вмерла Україна… старт!
перший кілометр – поправляння, перев’язування шнурків…
все гаразд, ми собі йдемо: Сашко, Наталочка і я
все по плану, йдемо повільно, бо ж я трошки невдало сходила на батути 2 місяці тому
балачки і смішинки по дорозі
ось і перший блуд, згубити стежку дуже легко
деремось вгору через буреломи
це стежка чи ні?
єєє… вийшли нарешті
кп номер 12, купа народу, всі привітно жують свої бутери, ми ідемо далі
крутячий спуск і захекані зустрічні команди
кп 1, бутери, джеки і комарики
після кп стежка моментально губиться, падаємо навпростець
з’являється дорога, виводить нас до мосту, це чудово
дуже гарна дорога до 24-го кп: річка, що стікає по кам’яним плитам тоненькою плівкою, захід сонця
ми піднімаємося, наздоганяємо сонце, скільки можем
я гублю частину карти (та, що зі стартом), так прикро…
біля 24-го трішки команд, більшість «Спринт»
фотографуємо у когось доброго карту, велике дякую
швидко починає темніти
скидаємо висоту
я загадую загадку про професора (поки що вона так і залишилась нерозгадана)
зустрічаємо хлопців, вони вже повертаються по тій же дорозі, що йшли сюди
ми вражені тим, що у них майже нічого нема з собою
спускаємось далі
витягаємо ліхтарики
втома
легкий голод
стає прохолодно
річка
міст на карті є, а в реалі – немає
суперечка, куди далі, вертіння карти, падіння духу (ну зовсім трішки)
заспокоюємось, ідемо вздовж річки
притока, через неї колись був міст, він повалений
нічого, перелазимо
болото
брід
нормальна дорога!
холод
темнота
втома
і голод
кп 2!
поки сестричка і чоловік проходять паралелі-навісну, добрий суддя приносить чай
Сашко вже тут, я йому даю цей чай і це просто щастя
з кп 2 завершили, ідемо до вогнища, витрачаємо купу часу на перекус і обігрівання
зараз близько двох годин ночі, і треба йти далі
залишаємо купу народу біля вогню, равликами сунемо далі
є ще надія взяти кп 16
але ніч є ніч
і ми плавно з дороги сходимо до річки, скачемо по камінчиках, набираємо висоту…
… продираємось хащами…
темнота
злість на себе, що сповільнюю команду зі старту
злість на батути
вперта віра, що от-от буде стежка
неймовірна втома
майже апатія
ми як роботи
і тут… дерева розходяться і ми виходимо на стежечку!
сонце скоро зійде
настрій уже пречудовий
… але ми розуміємо, що якщо такими темпами будемо йти до 16-го, то не встигнемо на фініш
а до фінішу ще ого-го…
я стараюсь не думати про відстань
просто перекладаю ноги
нічого складного, дорога є, бутери є, вода є, просто треба дійти до кінця
я подумки дякую, що моя команда терпить моє шкандибання
дякую, що вони також умудряються отримувати задоволення від цього
дякую, що Наталочка погодилась спробувати, навіть не знаючи, на що вона погоджується («… один раз живемо», – сказала вона)
дякую, що є Горгани рейс
дякую, що є дорога
і як у сні проходять кілометри, години, повороти-не-туди…
і ми вже спустились на шосе, щоб піднятись назад в район 1-го кп
дерева, каміння, хащі…
вгору і вгору
а потім вниз і вниз
ниючі суглоби і сонливість…
спека…
останні кілометри…
останнє кп на мосту – супер…
не віриться, але це вже фініш.
купання, вечеря, закриття, все позаду
ми 46-ті, але щасливі
в душі спокій і легкість
і таке відчуття…
… що з’являється бажання поділитись з усіма цим відчуттям
а попереду Горгани рейс 2015, тренування і ніяких батутів

… видих.

9 коментарів до :
12. На одному диханні

  1. Світлана коментує:

    Чудово! Дуже сподобалось! Аж самій захотілось спробувати!

  2. Світлана коментує:

    Мені дуже сподобалось! Захотілось спробувати самій)

  3. Світлана коментує:

    Чудово! Аж самій хочеться спробувати!

  4. Olexandr Dikhtyar коментує:

    Чудова розповідь) Наче все побачив твоїми очима)

  5. Петрович коментує:

    Дуже сподобалось! Це просто “Офігенно” :)

  6. Aequitas коментує:

    Справді, дуже хороший звіт. Оригінальний і надзвичайно динамічний. Одна секунда!

  7. Галина коментує:

    Прочитала…на очах сльози…я в захваті…
    Оце , мабуть, і є щастя!
    Так тримати!!!!

  8. Эмми коментує:

    Читается на одном дыхании!

  9. Vladimir коментує:

    Чудова розповідь! :)
    Читається на одному диханні!
    Поки читаєшь, уявляєшь собі що там відбувалось, на скільки це було круто, а в розповіді відчувається сила духу розповідача.

Напишіть відгук