У Горганах вiдбулись найекстремальнiшi в Українi туристичнi перегони

Карпатськi джунглi

Вiдчайдухи з усiх куточкiв країни зiбралися в Карпатах. 20 команд туристiв-екстремалiв вирiшили пройти справжнiй тест на смiливiсть i витривалiсть. Адже далеко не кожен здатен пробiгти 90 кiлометрiв карпатськими джунглями всього за 30 годин, а саме таке завдання поставили перед учасниками перегонiв.

На своєму шляху учасники долали безлiч небезпек та перешкод:

переходили вбрiд по крижанiй водi, видряпувались по високих

стiнах, спускались та ходили по канатах та долали нiчнi лiсовi

хащi маючи при собi лише карту i компас.

… Горгани — найбiльш дикий та вiдлюдний куточок українських Карпат,

зустрiли нас свiжим повiтрям, дзеркально чистою водою та красою

неторканої природи. Це справжня оаза для тих, хто любить вiдчуття

драйву та небезпеки.

“Схили Горган для цих змагань ми обрали недаремно, — говорить

Кирило Арбатов, голова правлiння Федерацiї скаутiв “Галицька

Русь”, один iз органiзаторiв змагань. — Це найбiльш вiддалений

вiд цивiлiзацiї куток наших гiр. Тут немає мережевого покриття i

навiть є такi мiсцини, де ще нiколи не ступала нога людини. Тому

в Горганах безлiч диких тварин: ведмедiв, вовкiв, оленiв, косуль,

можна натрапити навiть на рись. А про отруйних змiй i говорити не

варто: вони тут на кожному кроцi. До речi, тут протiкає одна з

найчистiших у Європi рiчок — Лiмниця”.

… Третя година ночi. Небо густо всiяне зорями, однак пiд ногами

величезнi калюжi. Бредемо густим болотяним плаєм до наметового

мiстечка, яке розташувалось на затишнiй галявинi за 20 кiлометрiв

до найближчого села. Намети доводиться розкладати в темрявi. Для

туристiв-початкiвцiв це справжня проблема. У сутiнках важко

вибрати зручне мiсце для таборування. Тому присвiчуємо

лiхтариками, якi вночi схожi на зграю великих свiтлячкiв.

Ранок у таборi розпочинається нарадою капiтанiв. Їм ще раз

нагадують про технiку безпеки та правила змагання. “У перегонах

можуть брати участь лише команди, по два чоловiки у кожнiй, —

зазначає Сергiй Копанський, головний суддя. — Усi повиннi

пройти дев’ять контрольних пунктiв i на кожному з них

сфотографуватись. За невзяття якогось iз КП команда отримує три

години штрафу. Крiм того, спортсмени змагатимуться i в технiцi

туризму. За непроходження цього етапу ми також штрафуватимемо на

три години”.

Суддя побажав екстремалам успiху i розсекретив таємний маршрут

змагання. Капiтани поспiхом наносять шлях на свої карти i йдуть

радитись iз товаришами. До старту залишилось всього кiлька хвилин.

Хлопцi миттю збирають спорядження i шикуються в стрiй. Разом

моляться за щасливу дорогу, спiвають гiмн України. Напруження

зростає з кожною хвилиною.

“На старт, марш!” — прокричав суддя. Команди жваво i безстрашно

кинулись назустрiч пригодам. Ми вирiшили приєднатися до однiєї з

них.

… Першi кiлометри ентузiасти пробiгли, намагаючись вирватись

вперед. I сповiльнили хiд тiльки бiля пiднiжжя гори. Напрошується

питання: чи довго вони витримають?!

“Хоч це й дивно, та для того, аби дiйти до кiнця, фiзична сила

не головне, — говорить Олексiй Хазанов, турист, який приїхав в

Горгани аж iз Миколаєва. — Її вистачає максимум на 20 кiлометрiв.

Що справдi важливо — це сила духу i бажання фiнiшувати. Пiд гору

ми будемо йти повiльнiше, щоб не втомлювати ноги i все-таки

добратися до фiнiшу”.

Згiдно з картою, до першого контрольного пункту залишилось уже

небагато. Втiм, дорога виявилась дуже складною. На кожному кроцi

трапляються якiсь перешкоди: притрушенi листям рови, слизькi

кам’янi стежки, поваленi сосни, що перекивають шлях.

“Ступайте по камiннi обережно, — каже Максим Грищук (капiтан

команди “Захiдна”), хитаючи ногою камiнь, порослий мохом. — На

перший погляд усi цi цикоти (величезнi скелястi брили) лежать

незворушно. А насправдi це не завжди так. Минулого року

рятувальник iз 15-рiчним туристичним досвiдом випадково наступив

на хиткий камiнь, послизнувся i впав на спину. Пiсля цього йому

довелось два мiсяцi лежати в лiкарнi з травмою хребта”.

Чимало “кровi попив” туристам i колючий жереп. Це — низькi густо

переплетенi шпичастi кущi. Пробратись крiзь них без подряпин

неможливо. Однак справжнi екстремали цього не бояться. Тому

команда завзято пiшла на пролом.

“Ходiть сюди! — гукає капiтан. — Тут ще снiг лежить”. Хлопцi

радiсно взялися за снiжки, адже не часто побачиш снiг посеред

лiта. Однак на розваги немає часу — потрiбно рухатись далi.

Попереду ще багато контрольних пунктiв. Тож вiдчайдухи вхопились

за фотоапарат, швиденько зробили кiлька знiмкiв бiля КП i

вирушили в дорогу.

Спускатись з гори подекуди важче, нiж пiднiматись на неї. Дорога

слизька i мокра, на крутих схилах падали десятки разiв.

“Наш капiтан серйозно травмував колiно на схилi, — розповiдає

Сергiй Iванов, учасник команди “Zrock”. — Нога сильно

розпухла i болiла. Перед ним постав вибiр: повернутися назад чи,

стиснувши зуби, йти далi. Вiн не здався, взяв лижнi палицi й,

опершись на них як на милицi, вирушив до наступного контрольного

пункту. Це ми i називаємо справжньою силою волi”.

… Бiля пiднiжжя гори протiкає бурхлива рiчка. Моста поблизу немає.

Тож потрiбно йти вбрiд. Сутенiє. В глухiй тишi бурлiння рiчки

здається моторошним i навiть наганяє страх. Капiтан вирiшив

зробити привал. Хлопцi довго радились чи шукати мiст, чи варто

пiти навпростець по водi. Вирiшили таки не гаяти часу. Смiливцi

мiцно беруться за руки. Тi, хто по краях, тримають довгi палицi.

Повiльно заходять в крижану воду. Разом легше протистояти течiї.

Попереду — технiчний етап. “Цей вiдтинок маршруту для мене був,

мабуть, найважчий, — розповiв згодом Олександр Онiсон, капiтан

команди-переможця з Житомира. — Адже сплавлятись на камерах,

скрiплених скотчем, по дуже холоднiй водi надзвичайно складно.

Iмпровiзований плiт кiлька разiв перевертався. Ми промокли до

нитки. Бiльше того, одне весло застрягло мiж камiнням i

зламалось. Довелось взяти камери в руки i йти по водi. Цього

вимагали правила. А навколо нiч, температура повiтря набагато

нижча. Руки i ноги “дубiють”. Треба постiйно рухатись, аби не

замерзнути зовсiм”.

Ще складнiшим технiчний етап екстремальних розваг виявився i для

Свiтлани Клочан — єдиної дiвчини, яка брала участь у змаганнi.

“Хоч я добре вмiю поводитись з туристичним спорядженням, цi

вправи дались менi нелегко, — розповiдає Свiтлана. — Пiднятись

вгору по вертикальнiй стiнi — для мене не проблема. А от

спуститись вниз на канатi, як виявилось, значно складнiше. Було

важко однiєю рукою триматись за канат, а iншою перещiпати карабiн

на канатну дорiжку”.

На вiдмiну вiд багатьох юнакiв, тендiтна дiвчина

впоралась з усiма вправами, вклалась у вiдведений час i

продовжила боротьбу за перемогу у перегонах. Взявши до рук

камеру, Свiтлана зi своїм товаришем пiшла пiдкоряти нiчнi

Горгани.

“Вночi у цих горах особливо небезпечно, — говорить Сергiй

Iванов. — Крiзь темряву нiчого не видно, легко можна збитись з

маршруту, заблукати. Лiхтарик мало допомагає. З його допомогою

можна розгледiти карту, однак не побачиш перешкод на шляху. Нам

на дорозi трапилась величезна повалена сосна, яку здалеку i не

помiтили, iнакше пiшли б в обхiд. Колода лежала на рiвнi грудей.

Пролiзти пiд нею чи над нею неможливо — об гострi шпилi можна

серйозно травмуватись. Отож довелось її довго оминати”.

Тим часом близько пiвночi в таборi пожвавiшало: наметове

мiстечко зустрiчало команди, якi завчасно зiйшли з дистанцiї.

Комусь не вистачило духу, хтось одержав серйознi травми, а хтось

просто сильно натер ноги. Ближче до ранку фiнiшували першi

переможцi — “Екстрiм-марафон тiм” iз Житомира, “ВДВ” з Надвiрної

та “К-2” зi Львова.

З двадцяти команд до фiналу дiйшли лише шiсть. Серед них i єдина

дiвчина-учасниця ексрим-перегонiв Свiтлана Клочан. I хоч її

команда фiнiшувала наступного дня ввечерi, екстремалка задоволена

своїм результатом.

“Я пишаюсь собою, — каже усмiхнена i стомлена Свiтлана. —

Основне у “Горганах-рейс” не першiсть i не швидкiсть. Головне —

не здатись i таки дiйти до кiнця. А для цього потрiбна безмiрна

сила волi, якої щиро бажаю всiм туристам-екстремалам”.

Христина СЛЮСАР,

Юлiя КУРIЙ

Експрес
www.expres.ua

“Далеко не кожен здатен пробiгти 90 кiлометрiв карпатськими

джунглями всього за 30 годин”.

З двадцяти команд до фiналу дiйшли лише шiсть.

Один коментар до :
У Горганах вiдбулись найекстремальнiшi в Українi туристичнi перегони

  1. Бодя коментує:

    Пипець, журналісти просто пісятимуть по ногах: “Найекстремальніші перегони України!”

Напишіть відгук